© 2014-2016  Алексей Шершнёв

 

Использование любых материалов сайта допустимо только при наличии ссылки на www.shershnyov.com

персональный сайт

© 2014-2016 Персональный сайт Алексея Шершнёва

 

 

При использовании материалов сайта размещение гиперссылки http://shershnyov.com - обязательно!

 
 

Охорона здоров’я чи охорона лікування?

Журнал «PRO management в охороні здоров’я», випуск №9 (літо 2014)

 

 

МОЗ України винесло на громадське обговорення Концепцію нової системи охорони здоров’я. Солодке слово «нової» рефлекторно викликає виділення гормонів радості, але у суті Концепції відчутний кислий присмак старого підходу. Щоб розпочати справжню реформу, слід спершу визначити, які саме побажання ми маємо до нової системи охорони здоров’я. Я бачу щонайменше п’ять таких пунктів.

 

Перш за все, треба змінити головну мету системи. Головне – це якість і тривалість життя людини, а не лікування. Дослідження ВОЗ розповідають про чотири основних фактори, які обумовлюють здоров’я людини: на 50% воно залежить від способу життя, на 20%   – від клімату та екології, на 20%  – від спадковості, і лише на останні 10%  – від медицини. Тобто, якщо ми поліпшимо медицину навіть у сто разів, це вирішить тільки 10% проблем. На жаль, дійсний проект Концепції сфокусований на суто медичних питаннях, спрямовуючи її лише на тих, хто вже захворів. Насправді ж система охорони здоров’я передусім має бути спрямована на те, щоб не дати захворіти здоровій людині, тобто на згадані ВОЗ фактори (1).

 

Медичне страхування багато хто бачить панацеєю від неякісних та несвоєчасних послуг. Але якщо запровадити його за єдиним для усіх принципом, то вартість страховки буде настільки високою, що далеко не кожний зможе її собі дозволити. Потрібен диференційований підхід. Якщо запровадити фізіологічні показники стану здоров’я для кожної вікової категорії та обов’язковий щорічний скринінг (діагностика за цими показниками), тоді на підставі отриманих даних страхові компанії зможуть робити висновки про умови життя клієнта, його внесок у своє здоров’я та індивідуальний розмір страхового платежу за таким принципом:

людина, яка дбає про своє здоров’я, сплачує менше, оскільки має менший ризик захворіти, а людина, яка ігнорує свій стан (має надмірну вагу, шкідливі звички, не займається спортом) фінансує своє лікування самостійно (2).

 

Крім того, держава повинна фінансово стимулювати здоровий спосіб життя. Наприклад,  для громадян, які мають позитивні показники скринінгу, ставка податку з доходу фізичних осіб повинна зменшуватись на 2-3%.  Держава напряму економічно зацікавлена у здоров’ї нації. Це стимулює своєрідне «імпортозаміщення» (обсяг імпорту медикаментів склав більше 35 млрд. грн. за 2013 рік), коли українці купують будь-який інший товар вітчизняних виробників (3).

 

Ринок «амбулаторних» та «планових» медичних послуг потребує залучення державних закладів до конкуренції на рівних умовах із приватною медициною. Без цього державна медицина завжди буде тягарем для бюджету, а страхова медицина ніколи не виникне. Лише самофінансування є дієвим способом стимулювати технічний та професійний розвиток. Достатньо буде одного року вільної конкуренції, щоб визначити кількох найкращих «операторів ринку», у яких держава сформує «оптове» замовлення на лікування громадян.  Визначати таких операторів можна на підставі прозорої медичної статистики та оптимального співвідношення якості та вартості послуг, а також відгуків клієнтів – самих громадян (4).

Деякі складові системи охорони здоров’я повинні як і раніше фінансуватися за рахунок держави. Наприклад, екстрена медична допомога, наукова діяльність, лікування рідкісних хвороб, певні високотехнологічні напрямки.

 

Також медична реформа повинна оминути вразливі верстви населення та спершу вступити в дію серед громадян, які найбільше очікують змін та готові до них. Це працюючі українці віком від 18 до 60 років   – саме з них має початися реформ та відходу в історію застарілої 49-ї статті Конституції.

І найкращий час сміливо «розконсервувати» наболілі проблеми  – саме зараз, доки реформаторський вогонь палає в очах людей (5).